Сімейне  право  України  закріплює принцип  спільності майна подружжя,  який  означає об'єднання  майна чоловіка  і жінки (повністю або в певній частини)  в єдину  майнову масу та встановлення ряду спеціальних правил  щодо його володіння, користування та розпорядження. Режим  спільності майна подружжя означає, що майно, набуте подружжям за  час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке  належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності;  права подружжя на  майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за  дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір,  поки не буде  доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює  правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя.

Щодо спільного майна подружжя здійснює  права власника. В літературі  правильно  зазначалося, що право спільної  сумісної власності  подружжя  є різновидом права приватної власності фізичних осіб. Тому  на подружжя  поширюються  загальні правила щодо об'єктів права приватної власності. Сімейне  законодавство містить норми, що визначають різновиди майна, які належать подружжю на  праві спільної сумісної власності.

Саме тому  дослідження питання правового режиму майна подружжя є актуальним напрямком сучасної правової  науки. Сукупність зазначених  факторів і зумовили вибір даної теми  дослідження.